школі на тему
Вчитель:ІгнатенкоМ.А.
Мета: Розширення знань учнів
про рідний край, про символи України,ознайомлення з історією рідного міста,діяльністю О.А.Верховцева,виховання патріотизму; розвиток вміння працювати з картою,таблицею.
Обладнання: фотографії рідного міста ,відео,посібник"На рубіжі віків"(авт.ОрловаГ.С.),карта України, ілюстрації «Символи України».
Я щаслива зустріти вас.
Хай вам радісно сонечко
світить!
Й будем вчитись… В добрий
час!
Сьогодні ми будемо подорожувати разом з журавликом.
Журавель, журавель,
Облетів він 100 земель.
Ми спитали в журавля:
-
Де
найкраща є земля?
Відповів
він, пролітая:
-
Краще
рідної немає.
-
Журавлик
злітає. А разом із ним і ми. Що ви бачите внизу?(рідне місто)
Яке чудове рідне місто,
Коли цвітуть сади,
Ні з чим ніколи не зрівняти
Цієї рідної краси.
Тут хата, в котрій я живу,
Для нас вона найкраща сама,
Тут уві сні та наяву я чую добрий
голос мами.
Тут вечорами тато нам,
Коли стихають пташки в гніздах,
Розповідає про минуле
Верхівцевської залізниці.
В Верхівцеве ми живемо,
Своїм батькам допомагаєм.
І разом з нами тут живе історія
рідного краю...
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша – солов’їна.
Люби, шануй, оберігай, усе,
Що зветься… (Україна)
-Чому наше місто має назву Верхівцеве?
-Чому наше місто має назву Верхівцеве?
Діти збирають намисто та читають вислів «Та земля мила, де мати народила».
-
А чи
знаєте, діти, ви ще які небудь вислови про рідну землю – Батьківщину?
Батьківщина – мати, умій за неї постояти.
Людина без Вітчизни – як соловей без пісні.
Україно! Мій коханий краю!
Мати наша рідна і свята.
Небо чисте над тобою має,
Медом диха нива золота.
Діти об’єднують слова у
речення і читають вислів «Народ без мови існувати не може».
-Отже, навчаючись , ви дізнаєтесь багато про Батьківщину – рідну
Україну.
Люби, дитино, землю цю
прекрасну,
Люби, дитино, наш чарівний
край.
Нехай тобі дорогу в даль
незгасну
Встеляє сонячний розмай...
Звідки ти взялася,
Україно-ненько?
Може із землиці, що така
рідненька,
Може із тополі, що в степу
зростає?
Може з соловейка, що на
ній співає?
Може із калини, що у полі
квітне?
А можливо з тебе, моя мамо
рідна?
-
Чому
наша країна має таку назву ?(діти міркують: окраїна…)
-
Якими
словами можна замінити слово Україна? (Батьківщина, край, держава…)
Журавлик рушає далі
Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти…
Є у нас одна-єдина,
То прекрасна Україна
Діти, користуючись картою світу, досліджують місце розташування країни,
знаходять сусідів.
Візитна картка України: Зупинка «Географічна»
Площа території – 603700 км².
Протяжність кордонів – 5450км. Протяжність з заходу на схід – 1270 км . Населення: = 50
млн. чол. Міст – 441. Межує на півночі – з Білорусею, на заході – з Польщею,
Словаччиною, Угорщиною, Румунією, на сході – з Росією
Шляхами важкими іти довелося,
Та хлібом і сіллю стрічати братів.
Наш прапор, як небо і жовте колосся,
Щоб кожен у праці і в радості жив.
Зупинка «Історична».
Українці мають свою історію, традиції. Мають вони і свою державу. А кожна
держава має свої національні символи. Відшукайте «заховані» слова, які
називають державні та народні символи. Що вони означають?
К
|
П
|
Р
|
А
|
П
|
О
|
Р
|
Я
|
С
|
Т
|
О
|
У
|
Г
|
І
|
М
|
Н
|
В
|
І
|
К
|
А
|
Л
|
И
|
Н
|
А
|
Е
|
Т
|
Р
|
И
|
З
|
У
|
Б
|
Н
|
Р
|
У
|
Ш
|
Н
|
И
|
К
|
П
|
Е
|
Б
|
А
|
Р
|
В
|
І
|
Н
|
О
|
К
|
А
|
С
|
Ж
|
И
|
Т
|
О
|
Я
|
Л
|
Верба – здоров’я, міць;
жито – достаток; калина – краса та молодість; барвінок – вічність; рушник –
щаслива доля.
24 серпня 1991 року Україна стала незалежною. Була прийнята Конституція.
Державні символи: гімн, прапор, тризуб.
Гімн – це урочиста державна пісня «Ще не вмерла
Україна» (діти слухають гімн).
Прапор – складається з блакитної та жовтої смуги.
Жовта – хліб, залитий сонячним промінням; блакитний – чисте небо, води Дніпра.
А якщо змішати ці фарби, то вийде зелений колір – життя.
Тризуб – герб України. Це ще родовий знак князя
Володимира. Число «3» завжди вважалось чарівним. Згадайте казки (три бажання,
три дороги…). Число 3 – це життя: батько-мати-дитина.
Казка « Прапор України»
Була одна чудова країна
на окраїні землі ,в якій жив добрий та працьовитий народ. І знаходилось у центрі країни, на
головній площі чарівне полотнище ,яке високо майоріло над будинками і стягувало
всіх людей ,щоб сповістити про новини, тому його назвали «стяг». От одного дня напали вороги на ту країну ,спалили
геть усе, що було . Став стяг чорний, немов та земля. «Нічого,- сказали люди ,–
у нас є могутня зброя- прапор, який всіх до гурту скликає. Ми будемо гуртом
працювати, чорну землю обробляти, ниву орати,насіння сіяти…» Мабуть тому
полотнище називають прапор – пращури почали орати …І засяяли на чорній землі
золоті соняшники ,які зросли високо і
дотягнулись до сонця. Вони почали благати про мирне блакитне небо над окраїною .І сказало сонце:
-
Тут, у країні Україні, живуть
працьовиті,добрі, дружні люди. Так нехай буде завжди мир і спокій на цій
землі!І З тих пір прапор назавжди став жовто – блакитним.І називають його тепер
«знамено»,
бо Україна стала
знаменитою . Живуть тут слов’яни ,які славляться добрими словами і гарними
справами.
Фізкультхвилинка.
Гуси – лебеді летіли,
На лужок тихенько сіли.
Посиділи, поклювали,
Покрутились, тихо встали.
Хвилинка релаксації.
-
Заплющіть оченята і уявіть собі жовтий колір,синій колір (сонечко і хмарку)
Чи знаєте, чому іноді Сонечко не виглядає зі свого
віконечка? Його Хмарка не пускає. А сталось так ось чому. Одного вересневого
дня Сонечко купалось в річці. Вода була чиста, прозора, вабила прохолодою.
Гаряче сонце хлюпалось і пірнало. Наступного дня воно захворіло. І хмарки
вкрили його теплою ковдрою, щоб одужало швидше. Незабаром жовте сонечко знову з’явилось на блакитному небі.
-
Чому
одужало Сонечко?
-
За
якими законами жили Сонечко і Хмарка? (дружби)
Журавлик подорожує далі.
Зупинка «Мова кольорова».Асоціативний кущ.
Зупинка «Мова кольорова».Асоціативний кущ.
Батьківщина – це ліс і поле,
Це домівка наша і школа,
Це гаряче сонячне коло.
Батьківщина – це праця і свято.
Батьківщина – це мама і тато.
Діти пишуть на
промінчиках слова, що асоціюються зі словом «Батьківщина» (мама, тато,…)
Батьківщина – це рідна мова.
Як веселка, вона кольорова.
Гра «Збери намисто».
Та в червоному намисті стала пава молода.
Та збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен-смик та укине на язик.(калина)
Разом із журавликом повертаємось у клас. Чи сподобалась вам подорож?
Що запам’ятали?Яким ви уявляєте майбутнє нашої країни?Нашого Міста?
Звучить пісня «Я
Верховцево в сердце ношу»(муз.Байбуза М.В.)
Я
Верховцево в сердце ношу, где б я ни был ,сюда я спешу,
Непреметно оно для других, но нет мест для
нас боле родных .
Здесь прошло наше детство с тобой, нелегко
было жить нам порой .
Здесь впервые мы в школу пошли и любовь свою здесь мы нашли.
Соловьи здесь весною поют, нашу юность
забыть не дают,
Навсегда улетают года ,но Верховцево в
сердце всегда.
Но наш дом и любимый наш сад возвращали не
раз нас назад .
Бібліографія:
Чорнобай П.О.Олександр Апполонович Верховцев та
його внесок у розвиток Катеринославщини.Історіяі культура Придніпров’я
.Невідомі та маловідомі сторінки-№5-Д.,2008.
Орлова Г.С.,Орлов О.С.На рубіжі віків.
